Основні зміни у новій версії ДБН В.1.1-7:2016

31 жовтня 2016 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіонбуд) було прийнято Наказ № 287  «Про затвердження ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».  Відповідно до цього Наказу з 01.06.2017 року набула чинності нова версія ДБН В.1.1-7:2016 замість ДБН В.1.1-7- 2002.

Нова версія ДБН являється гармонізованою із вимогами європейських та міжнародних нормативних документів та у зв’язку з цим першою помітною зміною ДБН являється оновлене оформлення та структура документа, яка схожа з міжнародними стандартами та складається з:

  1. Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Загальні положення

5 Обмеження поширення пожежі між будинками

6 Обмеження поширення пожежі в будинках

7 Забезпечення евакуації людей

8 Забезпечення безпеки аварійно-рятувальних команд

9 Системи протипожежного захисту

Додатків.

Загальні положення сповіщають про те, що будинки, що проектуються або будуються за будівельними нормами, які розроблені на основі національних технологічних традицій, показники пожежної небезпеки будівельних матеріалів слід визначати:

— горючість – відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19;

— займистість – відповідно до ДСТУ Б В.1.1-2;

— здатність щодо поширення полум’я поверхнею – відповідно
до ДСТУ Б В.2.7-70;

— димоутворювальну здатність – відповідно до ГОСТ 12.1.044;

токсичність продуктів згоряння — відповідно до ГОСТ 12.1.044.

При проектуванні Будинків, що проектуються або будуються за будівельними нормами, які гармонізовані з нормативними документами Європейського Союзу, повинні застосовуватись будівельні матеріали, що відповідають ДСТУ EN 13501-1 «Пожежна класифікація будівельних виробів і будівельних конструкцій. Частина 1. Класифікація за результатами випробувань щодо реакції на вогонь».

Крім того в новій редакції ДБН вилучені норми правового характеру (розділ 1) та пожежно-технічна класифікація (розділ 2). Відтепер всі вимоги щодо пожежно-технічної класифікації описані у:

ДБН В.1.1.7–2002 ДБН В.1.1-7:2016
Розділ 2 «Пожежно-технічна класифікація»:

·     матеріали

·     конструкції

·     протипожежні перешкоди

·     будинки, приміщення

·     сходи, сходові клітки та зовнішні пожежні драбини

 

 

 

·     будівельні матеріали — Додаток А

·     конструкції — Додаток Г

·     протипожежні перешкоди – Розділ 6

·     будинки — Розділ 5

·     сходи, сходові клітки та зовнішні пожежні драбини — Розділ 7

 

Також було внесено наступні основні зміни:

  • терміни та поняття:
ДБН В.1.1.7–2002 ДБН В.1.1-7:2016
протипожежний відсік

частина будинку, відокремлена від інших частин протипожежними перешкодами. Призначенням протипожежного відсіку є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів з середини назовні (у разі виникнення пожежі всередині відсіку) або всередину (в разі виникнення пожежі ззовні) протягом нормованого часу

протипожежний відсік —

Частина Будинку відокремлена від інших його частин протипожежними стінами 1 типу та/або протипожежними перекриттями 1 типу. Призначенням протипожежного відсіку є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних чинників за його межі (у разі виникнення пожежі всередині відсіку) або у протипожежний відсік (в разі виникнення пожежі ззовні відсіку) протягом нормованого часу

протипожежний відсік (п.2.15)

…частина будинків, що відокремлені одна від одної протипожежною стіною 1-го типу, класифікують за… ступенем вогнестійкості

протипожежний відсік (п.4. 5)

протипожежні відсіки, що відокремлені один від одного протипожежною стіною 1-го типу, не класифікують за ступенем вогнестійкості

 

протипожежна секція –

частина протипожежного відсіку, відокремлена від інших частин

протипожежного відсіку огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості

та поширення вогню по них

протипожежна секція —

Частина протипожежного відсіку, відокремлена від інших його частин протипожежними перешкодами, крім протипожежних стін 1 типу та/або протипожежних перекриттів 1 типу

умовна висота будинку

визначається висотою розташування верхнього поверху, без врахування верхнього технічного поверху, а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин і підлоги верхнього поверху (крім спеціально обумовлених у НД випадків)

умовна висота Будинку

Висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (встановлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації Будинку (крім випадків обумовлених у НД).

 

 

        Протипожежний розрив

Визначення величини протипожежного розриву, якщо вона не встановлена НД, може здійснюватися з використанням розрахункових методів, погоджених з центральним органом державного пожежного нагляду.

 

                 Протипожежна відстань

Визначення величини протипожежної відстані, якщо така величина не встановлена НД, може здійснюватися з

використанням розрахункових або експериментальних методів.

  • вимоги до пам’яток культурної спадщини:
ДБН В.1.1.7–2002 ДБН В.1.1-7:2016
Допускаються обґрунтовані відхилення від вимог цих Норм.

Це положення не поширюється на випадки зміни функціонального призначення будинку, який є пам’яткою архітектури.

Під час реставрації пам’яток культурної спадщини слід дотримуватися вимог ДБН В.3.2-1-2004 «Реставрація, консерваційні та ремонтні роботи на пам’ятках культурної спадщини»
  • обмеження поширення пожежі між будинками
ДБН В.1.1.7–2002 ДБН В.1.1-7:2016
Відсутній пункт  Додано новий пункт у розділ.

П.5.3. Ступінь вогнестійкості Будинку встановлюють залежно від його призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, умовної висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку. В залежності від ступеня вогнестійкості Будинку визначають класи вогнестійкості будівельних конструкцій і групи поширення вогню по цих конструкціях

Таблиця 4- Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій

Самонесучі стіни в будинках І ступеня вогнестійкості  — REI 75

Таблиця 1- Мінімальні значення класів вогнестійкості будівельних конструкцій

Самонесучі стіни в будинках І ступеня вогнестійкості —  REI 90

П.2.19

При впровадженні в практику будівництва конструктивних систем будинків, які не можуть бути однозначно класифіковані за певним ступенем вогнестійкості, рішення щодо їх ступеня вогнестійкості слід приймати за результати проведення натурних вогневих випробувань на фрагментах таких будинків за методиками, затвердженими чи погодженими центральним органом державного пожежного нагляду.

Змінено п.5.5.

При впровадженні в практику будівництва будинків з конструктивними системами, для яких неможливо визначити ступінь вогнестійкості рішення щодо винесення їх до певного ступеня вогнестійкості, слід приймати за результатами оцінювання вогнестійкості конструктивної системи будинку в цілому або частини такої конструктивної системи. Оцінювання вогнестійкості може бути проведено розрахунковими та експериментальними методами за стандартами, які відповідають європейським вимогам з проектування, або за методиками, розробленими з урахування вимог додатка В цих Норма або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментів будинку або будинку в цілому за ДСТУ Б В.1.1-18

  • обмеження поширення пожежі в будинках
ДБН В.1.1.7–2002 ДБН В.1.1-7:2016
П.4.7. У разі поділу будинку на протипожежні відсіки за підпунктом а) пункту 4.3

протипожежною стіною повинна бути стіна вищої та/або ширшої частини будинку.

Допускається у зовнішній частині протипожежної стіни розміщувати вікна, двері, ворота з  ненормованими межами вогнестійкості на відстані не менше як 8 м по вертикалі над покрівлею і неменше як 4 м по горизонталі від стін прилеглої частини будинку.

П.6.11. У разі поділу Будинку на протипожежні відсіки протипожежною стіною повинна бути стіна вищої та/або більш широкої частини Будинку. Допускається зазначену протипожежну стіну влаштовувати з розмірами: по вертикалі – не менше ніж на 8 м вище покрівлі нижчої частини Будинку; по горизонталі – не менше ніж на 4 м в кожну сторону відносно менш широкої частини Будинку. При цьому стіна Будинку, що розташована вище протипожежної стіни, а також її облицювання повинні бути з негорючих матеріалів.

 

Відсутній пункт П.6.21 При улаштуванні у Будинках системи сміттєпроводу слід дотримуватись вимог
ДБН В.2.2-15 та інших НД. При цьому у разі улаштування сміттєпроводу слід передбачати:

— недопущення розповсюдження пожежі з приміщення сміттєзбірної камери до сусідніх приміщень та стовбуру сміттєпроводу;

— недопущення розповсюдження пожежі та продуктів горіння з об’єму сміттєпроводу на поверхи Будинку;

— недопущення розповсюдження пожежі та продуктів горіння з одного поверху на іншій;

— забезпечення подавання вогнегасної речовини до стовбуру сміттєпроводу та сміттєзбірної камери.

Відсутній пункт П.6.42.   Приміщення, які розташовані в цокольних, підвальних, підземних поверхах та призначені для розміщення, прокладання інженерних мереж, обладнання будинків слід відокремлювати від інших пиміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го.Допускається не відокремлювати зазначені приміщення протипожежними перешкодами, якщо інженерні мережі, обладнання виконані з негрючих матеріалів та мають ізоляцію з негорючих матеріалів.
  • забезпечення евакуації людей
ДБН В.1.1.7–2002 ДБН В.1.1-7:2016
П.5.15. Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.

Мінімальну відстань L (м) між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами з

приміщення слід визначати за емпіричною формулою

П.7.2.6. Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.

Мінімальну відстань L (м) між суміжними евакуаційними виходами з
приміщення слід визначати за емпіричною формулою

Відсутній пункт П.7.3.7. Відкривання дверей, що ведуть до сходової клітки (крім сходової клітки житлових будинків), не повинно зменшувати (перекривати) ширину евакуаційного шляху сходовою кліткою більше ніж на 0,2 м.
Відсутній пункт П.7.3.12. Поверхневий шар ділянки покрівлі, або поверхневий шар експлуатованого виду покрівлі, по якій передбачається евакуація людей слід виконувати з негорючих матеріалів. Така покрівля (ділянка покрівлі) повинна бути розрахована на додаткові навантаження від людей під час евакуації, мати ширину не менше 1,2 м, огородження заввишки не менш ніж 1,2 м та обладнана знаками безпеки щодо напрямку евакуації згідно з ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026.
П.5.40. Сходи типу С3 слід розміщувати біля зовнішніх стін будинку, з межею вогнестійкості не нижче за REI 30. Ці сходи повинні мати ширину не менше 0,7 м, площадки на рівні евакуаційних

виходів та огородження заввишки 1,2 м.

П.7.3.20. Сходи типу С3 слід розміщувати біля зовнішніх стін Будинку, що мають клас вогнестійкості не менш ніж REI 30, EI 30 або біля ділянки (частини) зовнішньої стіни, яка відповідає наступним вимогам: висота ділянки дорівнює висоті зовнішньої стіни Будинку або перевищує не менш ніж на 8 м висоту розташування сходів типу С3; ширина ділянки по горизонталі складає не менш ніж 4 м в кожну сторону відносно сходів типу С3; клас вогнестійкості ділянки стіни не менш ніж REI 30 (EІ 30); вузли кріплення зовнішньої стіни – згідно 6.18 цих Норм.

Вікна, що розташовані на відстані до 8 м по вертикалі від сходів типу С3 та/або до 4 м по горизонталі від сходів типу С3 повинні бути такими, що не відчиняються, та мати клас вогнестійкості не менше Е 30.

 

  • дерев’яні покриття будинків(крім будинків V ступеня вогнестійкості)
ДБН В.1.1.7–2002 ДБН В.1.1-7:2016
Дерев’яні елементи горищних

покриттів (крокви, лати)

 

вогнезахист за І групою вогнезахисної

ефективності за ГОСТ 16363-98

(залежно від втрати маси деревини)

Дерев’яні елементи горищних

Покриттів

 

вогнезахист за І групою вогнезахисної

ефективності за ГОСТ 16363-98

(залежно від втрати маси деревини)

  • Фасадні системи (утеплювач)
ДБН В.1.1.7–2002 ДБН В.1.1-7:2016
Матеріали Г1, Г2 до умовної

висоти 26,5 м

Матеріали Г1, Г2 у будинках з

умовною висотою до 26,5 м

Також у ДБН В.1.1-7-2002 було фактично вилучено розділ 7 «Основні інженерно-технічні засоби захисту від пожежі». Замість нього в новій редакції ДБН В.1.1-7:2016 наведено кілька пунктів та розділ 9 «Системи протипожежного захисту» з посиланням на чинні нормативні документи щодо необхідності проектування  та обладнання  (влаштування) протипожежного водопостачання для зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння та систем протипожежного захисту.

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *